Український романтик з паризькою пропискою -Музей українського живопису

Український романтик з паризькою пропискою

Музей українського живопису передав відомому художнику Володимиру Макаренку у Париж каталог виставки Якова Калашника, яка експонувалася у Музеї в червні.







Сьогодні Володимир Макаренко, «Макар», колишній дніпропетровець,- знаний у Європі художник. Йому вдалося підкорити Париж. Персональні виставки. Відзнаки. Втім, шлях до такого олімпу був драматичним. І починався він у Дніпропетровську, де Яків Петрович Калашник був тим першим учителем для відомого тепер живописця. Пан Макаренко віддячив Музею, подарувавши свою картину.


 

 

Народився Володимир Макаренко у селі Новопушкарівка Криничанського району Дніпропетровської області. Вчився у Дніпропетровському художньому училищі. Він був учнем одіозного Якова Калашника, того самого, який налаштував проти себе керівництво своїм особливим баченням кольору і учбового процесу в цілому. За дипломну роботу Макаренка звинуватили у формалізмі. Картину знищили. А сам художник не бачив можливості продовжувати навчання в Україні.

Поїхав до Ленінграда, де вступив до Вищого художньо-промислового училища ім. В. Мухиної, знаменитої «Мухінки». Брав приватні уроки у студіях М. Альтмана та П. Кондратьєва. Товаришував з художниками М. Шемякіним, О. Рухліною, В. Мішиним. Там він приєднався до неформальної організації художників-нонконформістів, що відома на Заході, як «Пітерська група».


Володимир Макаренко. «Автопортрет», 1970-ті (?)

Володимир Макаренко. Souvenir de Ma Mere, 1973

На початку 1970-х Макаренко полишає Ленінград та переїздить до Таллінна, де художникам дихалось набагато вільніше. Там бере участь у виставках спільно з естонськими майстрами. В 1975-му, разом із своїм товаришем по дніпропетровському училищу Феодосієм Гуменюком, Макаренко, запросивши ще одеситів Володимира Стрельнікова та Віталія Сазонова, влаштовує виставку українських художників-нонконформістів у Москві в квартирі Сичових.


На фото: Віталій Сазонов, Феодосій Гуменюк, Володимир Макаренко та Володимир Стрельников. Москва, 1975 рік.

Володимир Макаренко. «Моя Україна», 1975

І незабаром неймовірний тріумф - персональна виставка у Парижі в галереї Hardy. Далі - одна з найвідоміших виставок художників-нонконформістів – La Peinture russe contemporaine в Паризькому Палаці конгресу.

Макаренко довелося підпрацьовувати кочегаром у Таллінні, брати рідкі замовлення ілюстрацій до журналів та газет. Він щороку подавав документи на виїзд до Франції. Відмовляли. Лише у 1981-му художник таки отримав дозвіл та переїхав до омріяного Парижу. Його картини бачили в Торонто, Вінніпегі, Стокгольмі, Чикаго, Нью-Йорку, Вашингтоні, Дортмунді, Бремені, Тулузі, Баден-Бадені… 1987-го він отримав Срібну медаль за художні досягнення (Medaille d`Argent de la Ville de Paris pour la contribution au developpement de l`Art de France).

Цікаву оцінку художнім роботам дніпропетровця Макаренка дав французький мистецтвознавець Жан Клод Маркаде, який вважає українського митця продовжувачем стилю «орфізм».


 

 

Дніпропетровський мистецтвознавець Людмила Тверська називає Макаренка - невиправним романтиком. У кожнім його полотні вбачає певну україністику. Мовляв, Макаренко мріє про Відродження України. Нарешті - від «радянськості», він цензури, він меншовартості. Якщо це портрет - то це не конкретика, а певний назбираний образ. Наприклад, жінки. Її поетика, її ніжність і аура, душа і мова. Його жінки на полотнах - наче ліки святих на іконах. Багато релігійних сюжетів, є картини з тематикою українських пісень, байок, балад. Він зображує українські традиції, колорит і, що цікаво, підписує роботи українською. У мову сучасного мистецтва він долучає асоціативний ряд. Висловлюється вільно. На думку Тверської, Макаренко, хоч і мешкає у Парижі досить тривалий час, втім абсолютно не увібрав в себе іншу стилістику. Він український художник. Справжній майстер з українським менталітетом і серцем.


Володимир Макаренко. «Благовіщення», 1972

 

 

Адреса Музею українського живопису: Дніпропетровськ, вул. Червона Площа,5-а (біля Троїцького собору).
Музей працює: середа – неділя, 11:00 – 19:00
Вхід - вільний
Тел.: 32-04-31, (096) 610 3796, (099) 068 3168

Похожие записи: