Сучасне мистецтво. Де повчитися, аби зрозуміти? -Музей українського живопису

Сучасне мистецтво. Де повчитися, аби зрозуміти?

19 травня в Музеї українського живопису в рамках фестивалю «Дніпровський колайдер» мистецтвознавець Олена Годенко читала лекцію на тему: «Сучасне мистецтво».


 

Про сучасне мистецтво, як явище, дискутує усе XX століття, - каже пані Годенко. З представниками класичного мистецтва – усе зрозуміло. Їх ніби можна «розкласти по поличках», побачити тенденції, культурні нашарування. А сучасне… Що це? Певне – гетто. Закодоване, закрите, лише для обраних? Тут навіть слів замало, аби охарактеризувати цей напрямок, як поняття. Англійська мова дає слова modern и contemporary. Modern – це класичний модернізм. Мистецтво елітарне, рафіноване, яке починається з Поля Сезана та закінчується Джексоном Поллоком. Постмодернізм – коктейль елітарного та масового. Далі – contemporary. Мови російська і українська у цьому плані ніби недорікуваті. Усе мистецьке різноманіття загортають в обгортку «сучасне мистецтво». Пані Олена наголошує: тлумачити сучасне мистецтво – справа невдячна і безглузда. Її лекція – це спроба зазирнути за завісу, підгледіти, розвіяти димку. Бо забагато туману у всього того, що зветься сучасним мистецтвом. Воно живе. Не статичне. Вже без канонів. І навіть безпредметне. «Об’єкт не завжди несе образ», - зауважує пані Годенко. Глядач шукає концепцію, ідею. В кого б перепитати – що ж хотів сказати автор? А за словами Рене Барта, - «автора нема, він – помер»…


 

 

 

 Головна проблема у тому, що люди просто не бажають розбиратися у сучасному мистецтві і упевнені в тому, що усе добре знають. А те, що не розуміють, - то це вичурна маячня. Коли питають – «що ж хотів сказати Казімір Малевіч «Чорним квадратом» - то людина ніби наперед викрикує: шарлатанство, яке там філософське послання? Сприйняття сучасного мистецтва починається тоді, коли людина вимикає недовіру до того, що пісуар Марселя Дюшана – це мистецтво.


 

 

Якась затуманеність починається у другій половині XX століття. Аби розібратися, можна почитати Гуггенхайма і Помпіду, або Сема Філліпса. Взагалі-то літератури з сучасного мистецтва багато, - каже Олена Годенко, втім, жодна не структурує цей напрямок. Аби розуміти сучасне мистецтво, треба дозріти, дорости. Головне тут – як ТИ бачиш та інтерпретуєш. Як користуєшся власно зібраним та обробленим матеріалом: напластуванням міфів історії та сучасності, розуміння критеріїв мистецтва. А вони, як і мистецька мова, – змінюються. І глядач має бути готовим це сприймати. І тут камінь спотикання - викладання. У багатьох вишах, студіях, класах… стиль модерн …. і зупинка. Багато хто з викладачів старого «загартування» оминає розділ сучасне мистецтво… констатує Олена Годенко. А Матісса, Пікассо, Дерена і того ж Малевіча треба демонструвати вже у школі на уроках образотворчого мистецтва. Не одним Шишкіним, як то кажуть. Світ різний. А не закутий в радянські шори… Буде знання, прийде і розуміння усіх унікальностей сучасного мистецтва.

                                                                                     Ірина Скосар, журналіст


 

Адреса Музею українського живопису: Дніпропетровськ, вул. Червона Площа,5-а (біля Троїцького собору).
Музей працює: середа – неділя, 11:00 – 19:00
Вхід - вільний
Тел.: 32-04-31, (096) 610 3796, (099) 068 3168

{loadposition video_player}

Похожие записи: