Привіз із собою власний плей-лист. Класика. Під симфонічний оркестр творів Мендельсона, а ще  Баха, пише у майстерні. Ця музика створює особливий настрій. Близька за тональністю душі. Матвій Вайсберг мандрує залами, вимірює на око певну висоту для кожної роботи, придивляється до світла. Аби зрозуміти – під яким кутом падають промені і якого рішення та настрою додають його творам.

Його мистецтво хочеться назвати інтелектуальним та емоційним. З одного боку, він дає посили в історію, насичує глибинним змістом. Приклад, знаковий цикл  художника  —  «Сцени із Танаху»,  серія з 32-х полотен.  Цикл створено за граверною серією біблійних ілюстрацій Ганса Гольбейна (Молодшого), тут же і славнозвісна друга «СТІНА» Вайсберга  — відклик митця на Революцію Гідності.

Цікаво, що саме в Дніпрі експонуються два проекти одночасно.

Є окремі роботи із власним змістовним навантаженням. Диптих «Вікна»… до речі,  одне з них саме дніпровське. Примічене під час минулорічного візиту художника до нашого міста.

Вражає експозиційний розділ під назвою «Антропний принцип». Фізика? Наукові складнощі? Ні – філософія буття. Суть складної конструкції пояснюють навіть не фізики, а поет Йосиф Бродський:

Помни: пространство, которому, кажется, ничего

не нужно, на самом деле нуждается сильно во

взгляде со стороны, в критерии пустоты.

И сослужить эту службу способен только ты.

Матвій цитує напам’ять. Мовляв, лише людина має здатність бачити Всесвіт таким, яким він є. Отже, людина потрібна Всесвіту.

Вже від завтра – мистецько-інтелектуальна еквілібристика від метра «київської художньої школи» у залах Музею.