Шедеври Альбрехта Дюрера у Дніпрі -Музей українського живопису

Шедеври Альбрехта Дюрера у Дніпрі

alt
Відкриття виставки робіт Альбрехта Дюрера у Музеї українського живопису – піднесено, урочисто, вишукано.
Вперше в Дніпрі - лише оригінали німецького живописця, рисувальника і гравера, одного з найбільших майстрів західноєвропейського мистецтва. Найвідоміші музеї світу мріють виставляти його шедеври... Альбрехт Дюрер - геній «Північного Відродження».

 

На урочисту церемонію відкриття виставки завітали поціновувачі мистецтва та поважні гості.

Заступник міського голови Олександр Шикуленко висловив захоплення амбітнім рівнем виставки.

Засновник Музею українського живопису Олег Наумов зазначив, що виставляючи художника такого рівня як Альбрехт Дюрер, Музей українського живопису знову зробив крок вгору. Й особливо тішить факт того, що роботи німецького майстра гравюри досі не виставляв жоден музей у Дніпрі.

Людмила Тверська, мистецтвознавець, заступник директора Музею українського живопису з наукової роботи, зауважила, що Дюрер був проникливим дослідником природи й гарячим прихильником італійської (ренесансної) теорії мистецтва, однак у його творчості виявилися багато рис середньовічного містицизму.

 Експонуватися роботи Дюрера будуть в Музеї з 6 жовтня до 21 грудня

000

6

1

0

3

2

9

4

7

13

14

10

17

16

18

19

11

15

12

20

21

Дюрер із захопленням розповідав про своє життя, можливо, спонукуваний марнославством; він описував різні його аспекти в сімейній хроніці, у щоденнику, присвяченому поїздці в Нідерланди, і в декількох листах особистого характеру. Автопортрети Дюрера ще більш, ніж його власні слова, виявляють постійне прагнення до самопізнання й формування власної особистості. Перший автопортрет художник створив у віці тринадцяти років. На цьому малюнку срібним олівцем він з’являється тонким чутливим юнаком. У такому ж ключі Дюрер зобразив себе на дуже камерному по характеру Автопортреті з гвоздикою (1493, Лувр). Тут йому двадцять два роки. Витонченим і звивистим контурам його франтівського одягу вторять хвилясті лінії довгих світлих волось. На мадридському Автопортреті (1498, Прадо) Дюрер з’являється процвітаючою людиною. Його руки спочивають на парапеті, за спиною відкривається вигляд з вікна. Тут він вже показаний з бородою, одягненим у плаття багатого бюргера. В цьому портреті знайшов відбиття ренесансний підхід до трактування особистості художника, який відтепер повинен розглядатися не як скромний ремісник, а як особистість, що володіє високим інтелектуальним і професійним статусом.

Дюрер_автопортрет_1498

У 1500 ці тенденції досягають кульмінації в Автопортреті в образі Христа (Мюнхен, Стара Пінакотека). Тут самозамилування майстра, помітне в його більш ранніх автопортретах, переміняється тверезою прямотою. Фігура строго фронтальна, очи приковують увагу, тональні співвідношення доповнені різноманітними відтінками коричневого, тло темне. У цьому творі Дюрер, очевидно, прагнув передати думку, що художник, подібно Богові, є творцем.

Дюрер_Автопортрет

Дюрер народився 21 травня 1471 у Нюрнберзі, головному центрі німецького гуманізму. Його художнє дарування, ділові якості й світогляд формувалися під впливом трьох людей, що зіграли найбільш важливу роль в його житті: батька, ювеліра, вихідця з Угорщини; хресного Кобергера, що залишив ювелірне мистецтво й зайнявся видавничою справою; і найближчого друга Дюрера — Вілібальда Піркхаймера — видатного гуманіста, що познайомив молодого художника з новими ренесансними ідеями і творами італійських майстрів.

Інв.№ 41 Портрет Вилибальда Пиркхейера. Гр. на міді

Дюрер освоїв основи живопису й ксилографії в майстерні художника Міхаеля Вольгемута. Після декількох років навчання він в 1490 поїхав в Кольмар, щоб познайомитися з великим гравером Мартіном Шонгауером, але не застав його в живих. 1492-1494 він провів у Базелі, найбільшому центрі виробництва ілюстрованих книг. Тут молодий художник захопився ксилографією й гравюрою на міді; однак із численних гравюр, приписуваних цьому періоду творчості Дюрера, його добутком може вважатися тільки фронтиспис до видання послань св. Ієроніма 1492.

У 1494, після відвідування Страсбурга, Дюрер повернувся на батьківщину, але незабаром відправився у Венецію. По дорозі майстер виконав кілька чудових акварельних пейзажів, які є одними з перших творів цього жанру в західноєвропейському мистецтві.

Дюрер

Повернувшись у Нюрнберг в 1495, художник відкрив власну майстерню й став робити малюнки, по яких його учні виготовляли ксилографії. Друкуючи значну кількість відбитків, Дюрер з 1497 почав вдаватися до послуг агентів, що продавала його гравюри по всій Європі. Таким чином, він став не тільки художником, але й видавцем; його славу усталило видання в 1498 серії гравюр на дереві Апокаліпсис. У гравюрі «Чотири вершники Апокаліпсису» коні летять над тілами упалих людей. Емоційна напруженість досягається за допомогою протиставлення темного густого паралельного штрихування, більших плям чистого білого паперу й місць, де форми ледь позначені тонкими лініями; так створюється дивний скульптурний ефект. У цей час слава Дюрера, якому з 1496 протегував курфюрст саксонський Фрідріх, поширилася по всій Європі.

Дюрер_apokalips

У 1503-1504 Дюрер створює чудові акварельні етюди тварин і рослин, з яких найбільш знаменитий «Великий шматок дерну» (1503, Відень, Художньо-історичний музей). Написані різними відтінками зеленого, рослини зображені з неперевершеною старанністю й точністю.

Дюрер_Кусок дерна

Виконана в 1504 гравюра «Адам і Єва» відрізняється монументальністю й класичними тенденціями. Обидві фігури — плід досліджень пропорцій людського тіла, що займали Дюрера протягом всього життя. Тепер художник звернувся до гравюри на металі, що давало можливість оперувати більше тонкими й гнучкими лініями, ніж ті, які можуть бути отримані в техніку ксилографії.

Дюрер-Adam_Eva,_Durer,_1504

У 1506, можливо, рятуючись від чуми, Дюрер знову приїхав у Венецію. Відношення Дюрера до Венеції було двоїстим. Для нього це місто було одночасно й кублом шахраїв і злодіїв, і місцем «де я — пан, у той час як удома — усього лише паразит». У вівтарному образі для німецької церкви в Ріальто Свято чітке (1506, Прага, Національна галерея) Дюрер використав традиційну італійську іконографію sacra conversazione (Мадонна на троні з майбутніми їй святими по сторонах). На цій картині Мадонні з Дитиною поклоняються імператор і папа римський, а за ними — юрба народу, у якій Дюрер зобразив багатьох своїх сучасників.

Повернувшись у Нюрнберг, Дюрер продовжував займатися гравюрою, однак серед його добутків 1507-1511 більш важливе місце займають картини. Дюрера, очевидно, не залучав широке поширення в ці роки прийом сфумато (туманна м’якість обрисів у живописі), і він продовжував писати у твердому лінеарному стилі. Для цього періоду характерні такі картини, як Адам і Єва (1507, Прадо). Гнучкі тіла подовжених пропорцій зі ознаками підлоги, поміщені на темному тлі, більше граціозні, чим Адам і Єва на гравюрі 1504.

Albrecht_Dürer_-_Adam_and_Eve_(Prado)_2

У 1508 для домініканської церкви у Франкфурті Дюрер написав великий образ Успіння Богоматері (не зберігся й відомий лише по копіях). У його композиції відбився вплив італійських двох’ярусних зображень Піднесення Богоматері. Завдяки використанню цієї схеми майстрові вдалося досягти разючої монументальності образу. У 1511 на замовлення купця Маттеуса Ландауера Дюрер написав Поклоніння Трійці (Відень, Художньо-історичний музей). Це — найбільш амбіційне із всіх добутків художника. Трійця зображена на центральній осі (Святий Дух у вигляді голуба, Бог Батько, увінчаний короною, і розп’ятий Христос); навколо — вклоняючись Божественному Престолу святі, утворюючі чотири групи: угорі ліворуч — мученики на чолі з Богоматір’ю; праворуч — пророки, пророчиці й сивіли під проводом Івана Хрестителя; унизу ліворуч — діячі церкви, ведені двома папами, а праворуч — миряни на чолі з імператором і королем. У самому низу зображений пейзаж з озером, на березі якого показана самотня фігура самого Дюрера. Живопис твердий й сухий, блискучі фарби здаються майже металевими, тверді й щільні форми контрастують із м’якістю пейзажу й хмар.

Дюрер_Трійця

Якщо в 1507-1511 Дюрер в основному займався живописом, то 1511-1514 роки були присвячені переважно гравюрі. Він випустив друге видання Апокаліпсису, цикл із двадцяти гравюр на дереві Життя Марії, дванадцять гравюр серії Більші Страсті і тридцять сім гравюр на той же сюжет — Малі Страсті. У цей період його стиль стає більше впевненим, контрасти світла й тіні сильніше, як, наприклад, в гравюрах «Взяття Христа під варту» (серія Великі пристрасті) і «Чотири вершники Апокаліпсису». У 1512 Дюрер випустив третю серію гравюр Страсті вишуканих і витончених по виконанню. У 1513-1514 він створив три самих знаменитих своїх аркуші: «Лицар, смерть і диявол»; «Св. Ієронім у келії» і «Меланхолія I». На першому з них лицар-християнин їде по гористій місцевості, супроводжуваний Смертю з пісковими годинниками й дияволом. Образ лицаря виник, можливо, під впливом трактату Еразма Роттердамського Керівництво християнського воїна (1504). Лицар — алегорія активного життя; він робить свої подвиги в боротьбі зі смертю.

Дюрер_Knight-Death-and-the-Devil

Лист Св. Ієронім у келії, навпаки, є алегоричним зображенням споглядального способу життя. Старий сидить у пюпітра в глибині келії; на передньому плані розтягся лев. Крізь вікна в це мирне затишне житло ллється світло, однак і сюди вторгаються символи, що нагадують про смерті: череп і пісочний годинник.

Дюрер-Hieronymus-im-Gehäus

На гравюрі Меланхолія I зображена крилата жіноча фігура, що сидить серед розкиданих безладно приладів й інструментів.

Дюрер-Melencolia_I_(Durero)

У 1514 Дюрер став придворним художником імператора Максиміліана I. Разом зі своїми помічниками він створив гравюру, що зображує тріумфальну арку й урочисту процесію. Композиція була покликана прославити історію імператорської династії й подвиги імператора і його предків. Дюрер продовжував писати й картини, створивши чудовий Портрет імператора Максиміліана (Відень, Художньо-історичний музей) і образ Богоматір з Дитиною й св. Ганною (1519-1520, Метрополітен). Останній являє собою композицію, що складається із трьох щільно згрупованих фігур. Св. Ганна в замисленості опустила руку на плече юної Богоматері, що поклоняється Дитині Христу.

Дюрер_Мадонна й св.Анна

У 1519 Максиміліан умер, і трон перейшов до Карла V. У 1520 Дюрер відправився до двору нового імператора. Поїздка перетворилася в тривалу подорож по Нідерландам, докладно описане Дюрером у шляховому щоденнику. Художника скрізь зустрічали з почестями, по шляху він бачив самі різні твори мистецтва, від Гентського вівтаря ван Ейка ​​до зразків мистецтва американських індійців, привезених з Мексики супутниками Кортеса. Повернувшись до Німеччини, він приступився до теоретичного осмислення своїх спостережень і написав трактати про пропорції людського тіла й про перспективу — проблемах, що займали його ще із часів першої поїздки в Італію.

Питання про релігійні подання Дюрера залишається без відповіді. У сюжетах його картин можна знайти й католицькі, і протестантські відтінки. Він симпатизував Лютеру, з яким, однак, не був знайомий. У 1526 Дюрер створив Портрет Еразма Роттердамського (гравюра на міді), чиї помірні релігійні погляди, очевидно, збігалися з його власними. Диптих «Чотири апостоли» (1526, Мюнхен, Стара Пінакотека) був подарований Дюрером міській раді Нюрнберга. Можливо, чотири фігури апостолів у ріст були написані під впливом образів вівтаря Джованні Белліні з венеціанської церкви Фрары (1488).

Дюрер_4 апостола

Зануритися у світ «Дюреровського життя» можна у Дніпрі в Музеї українського живопису. Варто замовити екскурсію аби зрозуміти глибше майстра та його світогляд. Запрошуємо до знайомства з епохою ренесансу та генієм «Північного Відродження».

Похожие записи: