Це лікарі, вчителі, атошники, аграрії, художники, серед яких відомий майстер Євген Логвиненко.

Наказ був підписаний Президентом ще у жовтні, та лише після вручення відзнаки Євген Спиридонович дозволив вітати себе з високою нагородою – званням «Заслужений художник України». Музей українського живопису спеціально запросив пана Євгена у гості, аби у затишній атмосфері виказати своє захоплення та шану.

Засновник Музею українського живопису Олег Наумов привітав Євгена Спиридоновича з такою високою нагородою. Далі були душевні розмови і спогади у колі друзів. Дружина художника Тетяна — і тил, і локомотив для творчої натури, — каже сам Євген Спиридонович. Тому безмежно вдячний за її підтримку.

У свої 71 живописець отримав першу всеукраїнську нагороду. Але коментує це досить скромно: «Я ніколи не прагнув саме до нагород. Завжди займався творчістю, вдосконалювався. Я хотів, щоб мої роботи подобалися людям, знаходили відгук у їх душах. Те, що мене відзначили на державному рівні, свідчить, що не дарма старався».

Ім’я пана Євгена Логвиненка відоме колегам-художникам та колекціонерам. Його роботи є у багатьох музеях різних країн та у приватних зібраннях.

Про що пише художник? Про те, що чіпляє душу. Близькі різні теми: земна філософія буття, біблійні, міфологічні, казкові мотиви. А ще пейзажі та натюрморти. Віртуозне ремесло, жанрове розмаїття, художня виваженість, неймовірне чітке відчуття кольору.

Сумує художник за безцінною натурою та безкінечним джерелом натхнення — Кримом та Пітером. Втім, працювати не припиняє. Творить у майстерні. Бо душа художника мовчати не в змозі.