Сакральне мистецтво проти війни -Музей українського живопису

Сакральне мистецтво проти війни

Вони об’їхали чи не всю Україну та мандрували Європою, від 1 до 18 липня – у Дніпропетровську. Образи святих на звичайних дошках, у яких пакували набої на війну.



Художники Софія Атлантова, Олександр Клименко, Наталя Волобуєва через незвичні зображальні засоби вирішили виказати власне ставлення до жахливого військового конфлікту. Зібрали залишки від ящиків для набоїв і повернули їх у мирне життя - образами, з яких на людей дивляться очі Спасителя та Богоматері. Перед початком малювання художники спеціально не обробляють ці дошки, залишають усі позначки.


 

 

…Люблін, Берлін, Мюнхен, Лейпциг, Прага, Ганновер, Гаага – аплодували стоячі. Експозиція відправилася у мандрівку на початку Великого Посту. Першими побачили ці унікальні витвори мистецтва відвідувачі у Софії Київській. Далі виставка перебувала у стінах Верховної Ради. Потім – Вінниця, Львів, Маріуполь. Ніби демонструючи беззаперечний факт – Схід і Захід разом!

Експозицію демонстрували у Європарламенті, де на відкритті були присутні євродепутати, які побували на Донбасі. І вже вони закликали своїх колег вимкнути демагогію і нарешті зрозуміти: війна іде не за Україну і не лише в Україні, а за всю Європу. Художник Олександр Клименко переконаний: виставка є вкрай потрібною, бо треба змінювати ставлення Європи до цієї війни, треба показувати людям всю реалістичність подій на сході України.


 

 

«Треба якось стукати в мізки, – кажуть автори робіт. – Люди, ті, хто поза військової реальності, живуть в іншому вимірі, тому всі ці артефакти потрібні для того, щоб перевести віртуальні повідомлення в реальну площину. Якщо люди побачать, можливо, помацають, відчують, що воно пахне порохом війни, тоді і розуміння прийде: це не інша реальність. Це ось тут, за рогом. І це треба припинити».


 

 

За словами іконописців, цей проект є дуже важливим та символічним. «Ці дошки воювали. Їх привезли з Дебальцевого і Пісків. Дуже важливо, що дошки збирали солдати. Тому це наш спільний проект – митців і бійців. Для нас це неймовірно важливо. Ми ніби проводимо паралелі: дошки з-під патронів – не викидати, зробити їх цінністю. Так само потрібно і до героїв ставитися з неймовірною повагою – не кидати їх напризволяще», – розповів Олександр Клименко.

Коли виставка експонувалася у Львові в Національному музеї ім. А. Шептицького, іконописець Остап Лозинський зауважив, що з мистецької точки зору ця виставка також є дуже цікавою: «Художники працюють виключно у візантійській традиції, дотримуючись стилістики українського бароко 17-18 століття».


 

 

Людмила Тверська, мистецтвознавець та заступник директора Музею українського живопису з наукової роботи, каже, що з нетерпінням чекала на виставку у Дніпропетровську. Навряд чи може бути ще щось більш емоційніше та виразніше, вважає пані Людмила. Це яскравий мистецький крик проти війни.

Цікаво, що проект динамічний. Бійці доправляють художникам матеріали з передової. А до мистецького кола іконописців постійно долучаються нові художники - і експозиція поповнюється новими роботами.


 

 

 

У кожному місті, якими подорожує експозиція ікон на ящиках з-під набоїв, виставка проходить під гаслом: «Придбай ікону – врятуй життя!». Тобто кожну роботу можна придбати. А виручені кошти від проданих робіт спрямовують на потреби військового шпиталю ім. Пирогова, який надає допомогу військовим та цивільному населенню в зоні АТО. За чотири місяці існування проекту вже вдалося зібрати близько 700 000 тисяч гривень. На відкритті виставки пан Олександр подарував дві ікони бійцям батальйону Дніпро 1. Аби були оберегом на війні.

Ірина Скосар, журналіст 


 

 

 

 

 

Фото - Руслан Герасименко


Адреса Музею українського живопису: Дніпропетровськ, вул. Червона Площа,5-а (біля Троїцького собору).
Музей працює: середа – неділя, 11:00 – 19:00
Вхід - вільний
Тел.: 32-04-31, (096) 610 3796, (099) 068 3168

{loadposition video_player}

Похожие записи: