Прихильник натури -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

Прихильник натури

alt
Виставка живописних творів відомого дніпровського митця Олександра Нем’ятого «Череда», яка відкрилася у Музеї українського живопису, – яскраве свідчення того, наскільки пластично та образно збагатилося його мистецтво протягом останніх років.

Передати власне уявлення про природу, вивести власну живописну мелодію пейзажу – улюбленого жанру українських художників, який пластично та емоційно розроблено ними найбільш різноманітно усіма можливими образотворчими засобами, буває вкрай важко.

Спокуса підпасти під вплив того чи іншого відомого майстра-пейзажиста стає тут вкрай великою. Тому стикання із новим дуже особистісним розкриттям образу цього жанру, здатність висловити власне розуміння краси української природи, завжди викликають відгук в душі глядача. Саме таке відчуття виникає, коли споглядаєш твори великої серії живописних робіт дніпровського художника Олександра Нем’ятого «Череда» (2015 – 2018). Дивує певний тематичний та пластичний аскетизм цього циклу, а також абсолютна відсутність оповідності.

Глядач спостерігає той самий мотив переходу стада корів через річку, що був побачений з тієї ж самої точки, яка поділяє зображення по горизонталі на однакові плани. От і увесь мовний переказ того, що було змальовано художником. Однак найтонші тональні нюанси живопису, забарвлюючи пейзажні образи у вишукану мелодику емоційного бачення, дають змогу передати багатство духовного світу автора, поетичне сприйняття їм природи Придніпров’я.

Вирішальну роль у емоційному вирішенні живописного образу пейзажів художника відіграє повітряне середовище, що наскрізь просякнуте повітрям та світлом: чи-то теплим вечірнім, або прохолодним ранковим. У його мінливій прозорості розлиті такі дивовижні спокій та тиша, що починаєш мимоволі підпадати під магію поетичної чарівності цих скромних на перший погляд, однак таких глибоких за емоційним почуванням душі буденних сільських мотивів, їхньої пісенної образності.

Вражає те, наскільки містянин Олександр Нем’ятий зумів перейнятися таким гострим відчуттям своєрідності природи придніпровських місцин.

Однак, знайомство з його біографією дає відповідь на це питання: його пращури були родом із села Ковпаківки – краю із дивовижно багатою історією. Саме тут було знайдено більшість відомих нині кам’яних баб. Як говорить Олександр Нем’ятий: «Сама атмосфера цих місць була просякнута духом стародавніх часів, їхньою міфологією, переказами та легендами!». Мимоволі починаєш розуміти глибинність ґрунтового коріння, що дало такі сходи осмислення та відчування характеру рідного сільського краю.

Важко уявити українське село без соняшників та мальв. І художник, підкреслюючи їхню значущість для більш глибокого розуміння неповторності сільського пейзажу, розширює тематичні та жанрові межі виставкової серії «Череда», вводячи до її експозиції ці своєрідні символи пейзажу України. Образотворче трактування «живих» натюрмортів вирішена більш потужно як у плані живопису, що побудований на кольорових та світлових контрастах, так і за композиційною виразністю, що дозволяє передати особливу експресивну пластику рослинних форм. Тут Олександр Нем’ятий-художник постає у новій якості. Якщо у циклі творів серії «Череда» він – лірик у спогляданні, то у ряді пейзажів-натюрмортів перед глядачем постає особистість яскрава за темпераментом, якій властиві жива уява та характер.

Однак у обох випадках він лишається прихильником натури. Саме вона підказує хід пластичного вирішення пейзажного образу, дає багатий ґрунт для вираження власних поетичних роздумів.

IMG_9988

Паралельно із циклом «Череда» йде багатолітня робота над великою серією «Моє місто», яку художник планує експонувати окремо на черговій виставці. У ній відбито життя, що жевріє посеред катеринославських дворів та вулочок, будинків та старих акацій. Усе це – цілий світ минулого нашого міста, що відходить у небуття. Світ, що був побачений небайдужою людиною, яка любить та дбайливо ставиться до історії своєї малої Батьківщини і сильно прагне того, аби прив’язаність передалася молодому поколінню.

Однак серйозна розмова про цикл «Моє місто» ще попереду. Нині необхідно підкреслити головну якість пейзажної лірики Олександра Нем’ятого – будь-то сільські або міські мотиви – їхню дивовижну спостережливість. Він не вигадує власні пластичні образи, а пише прямо з натури, що викликає особливу довіру у глядача, дозволяє вільно входити до особистісного сприйняття художником природи рідного краю.

Даючи характеристику Олександру Нем’ятому – своєрідному живописцю, не можна оминати його викладацьку діяльність, яку він провадить протягом багатьох років у Дніпровському театрально-художньому коледжі. Художник-педагог – це складний симбіоз знань та вмінь, вкрай суб’єктивного ставлення до власної творчої свободи та тих обов’язкових рамок академічного навчання, що необхідні для удосконалення майстерності студентів. Олександр Нем’ятий у цьому сенсі не завжди відповідає загальноприйнятому розумінню ролі вихователя в учбовому закладі. Він вважає, що необхідним є, перш за все, не школа, що вимагає від учня невідворотного прямування шляхом професійної обізнаності, а виховання особистості художника-творця, його художнього світогляду, що допомагає знаходити свій шлях у складному лабіринті мистецтва сьогодення.

Один із найбільш обізнаних та начитаних викладачів, він прагне прищепити ці необхідні якості сучасному художникові, дати йому можливість відповідати вимогам, які висуває наш неспокійний час. Щоправда, спілкування із молоддю сприяє й самому художникові бути більш активним у творчому плані, спрямовувати власне мистецтво до пошуків нових образотворчих форм, оновлювати погляд на природу та людину.

Нинішня виставка творів Олександра Нем’ятого «Череда» – яскраве свідчення того, наскільки пластично та образно збагатилося його мистецтво протягом останніх років. Вона дає право судити про те, що майстер нині перебуває у періоді власного мистецького розквіту, коли творчо стає можливим втілення найпотаємніших думок та почуттів, коли світ стає близьким та пізнаваним.

                                               Людмила Тверська

                                                  мистецтвознавець,

                                                        Заслужений працівник культури України

IMG_0005

IMG_0036

IMG_0017

IMG_0014

IMG_0034

IMG_0044

IMG_0075

IMG_9981

IMG_0084

IMG_0085

IMG_0079

IMG_0006

IMG_0096

IMG_0094

IMG_0091

Похожие записи: