Людмила Тверська… Діалог з мистецтвом -Музей українського живопису

Людмила Тверська… Діалог з мистецтвом

Нещодавно у Музеї українського живопису відбувся ювілейний вечір відомого дніпропетровського мистецтвознавця Людмили Володимирівни Тверської.

 

 




Голос. Низький тембр ніби друкує усе сказане. «Колись мене кликали на радіо. Ведучою», - посміхається пані Людмила Тверська. Чітка дикція, тембр вольовий. Як і характер. Вона тендітна, але сильна. Витончена, але з чіткою власною позицією. Мистецтвознавець Людмила Тверська зустрілася з колом своїх шанувальників, тими хто живе мистецтвом, у Музеї українського живопису.


 

 

 

 

 

 

Їй достатньо погляду на картину, аби упізнати художника по манері виконання, стилістиці, способу накладання фарб. Роботи кожного пропускає крізь душу. Упевнена, що критикують – непрофесіонали. Необачним словом та зверхністю можна вбити навіть «супер-товстошкіру» людину. Митці – люди з тонкою душевною організацією. Мистецтвознавець, пишучи рецензію, має ґрунтовно пояснювати своє ставлення, трактовку та сприйняття творчості художника. А «роздувати щоки» - то справа досить далеких від мистецтва, каже Тверська.


 

 

 

 

Людмила Володимирівна згадувала, як дивом влаштувалася у Дніпропетровський художній музей. Тоді – дивувалася: як її дівчисько, узяли на посаду наукового співробітника? А насправді, тодішнє керівництво музею розгледіло в юній дівчині справжнього знавця мистецької справи, закоханого у живопис професіонала. Згодом, пані Тверська очолила Дніпропетровський художній музей, - досить довго у ролі директорки почувалася дивно. Втім, природна скромність не завадила виконувати справу на відмінно. Варто згадати лише один факт: в одному з відряджень до Москви пані Людмила з колегами вибирала в художніх фондах картини для нової експозиції Дніпропетровського музею. Відібрала. А потім з ясувалося, що усі обрані нею роботи трохи раніше «застовпила» Третьяковська галерея. …Ось він справжній смак та вишуканий художній стиль. Прорахована, концептуально виважена та художньо насичена – такою має бути кожна експозиція в музеї. «Інакше – біда», - каже Тверська. Твори «не прочитаються», не заграють. Не заговорять до гостя.


 

 

 

З особливим трепетом пані Людмила ставиться до молодих митців. Художники мислять інакше. Ті, хто по-справжньому талановитий всотує в себе художнє надбання, і досвід метрів, а ще має унікальну можливість творити без кон’юнктури та шаблонів. У вільному креативному просторі.

Ірина Скосарь, журналіст


 

Похожие записи: