«Любов до трьох апельсинів» -Музей українського живопису

«Любов до трьох апельсинів»

alt
«Любов до трьох апельсинів» - бліц-фестиваль сучасного мистецтва. Подія – варта уваги і ймовірно потребує особливого трактування для людей, що не звикли сприймати сучасне мистецтво в усіх різноформатних його проявах.

 

 

Ми відкрили фестиваль переддень свята – 9 вересня. 10-го – місто Дніпро святкувало свій день народження.

Відкрили без пафосу і офіціозу. Куратор фестивалю Ігор Куделін та засновник музею Олег Наумов привітали в експозиційному залі і попросили всіх піти … у сад на театральну виставу.

1

2

3

Крізь театральну «браму»

Майстерня українського театру Герць стала «брамою» – саме крізь образи певних театралізованих реприз глядач потроху занурювався у мистецько-філософський світ. Світ роздумів та усамітненого медитування. Актори намагалися творити такий собі місточок між реальністю і несвідомим, що є в серці та розумі кожного.

4

5

6

7

Чому апельсини і любов?

З ідеєю провести бліц-фестиваль сучасного мистецтва до музею прийшов Ігор Куделін. Навесні 2015 під його кураторством Музей проводив фестиваль «Дніпровський колайдер» із виїзним конкурсом ленд-арту. Тоді – винахідники створювали механізм, що акумулює енергію і дає митцю поштовх для творчості. Ідея фестивалю нинішнього відсилає нас до опери  Сергія Прокоф’єва «Кохання до трьох апельсинів». Апельсин – знак  родючості, достатку. Помаранчевий колір – це вогонь і розкіш.

8

«Сама опера до фестивалю має опосередковане відношення, – каже куратор фестивалю Ігор Куделін. – Було взято формальні складові опери: музику, хореографію, текст  і… з використанням усіх цих проявів умовно формується атмосфера сучасної опери, яка не обмежена часом. За сюжетом – в апельсинах ховаються три принцеси, дві з них помирають. Принцеси – це жанри мистецтва… Завдання глядачів – не дати померти красуням…».

Посил, натяк, передбачення чи застереження? Усі учасники фестивалю – художники із нестандартним мисленням. Вони кидають виклик мозку глядача. Вмикають процеси мислення.

10

9

11

Авторське мистецьке слово

«Труфальдіно на природі» – інсталяція Володимира Новаковського. Чоловічок із рогами з шиї та апельсинами на гачку вудки. Автор глузує і ще раз доводить: актуальні арт-об’єкти у стилі арт-повері  вміщають певне смислове навантаження і можуть бути красномовними.

12

Арт-повері – мистецтво бідних – шедеври з підручних матеріалів, нетрадиційних предметів, сировини. Арт-повері у перекладі з італійської означає «нове спрощення», показова скромність, за якою і мудрість, і зміст, і думка.

13

Олег Беседін малює на викройках з журналу мод. Дивакувато, на перший погляд. Втім, маємо первинний зміст – модель сукні, яка має зробити привабливішими певну кількість жінок, яким ця модель припаде в око і вони пошиють за цими лекалами …а Беседін додає свого змісту.

Дмитро Руденко – заганяє фотографії у монохромний та чорно-білий режими. Це колись стане історією. Минулим. Навіть сьогоднішній вечір. На фото – дівчина молода. Зафіксований кадр, мить, втім, час накладе печатку..

Роман Мірошниченко – створює фотоколаж. Червоні жінки … варіант кінокадру в процесі монтажу. Він вибудовує композицію, ритм і дає картинку світу. Акцент на яскраві ключові моменти.

Марія Козолуб – виставляє портрети. Вдається до використання певного модерністського  прийому: із допомогою кольору, а він лише у зображенні волосся персонажів, підкреслює характер персонажу. Обличчя процарапане олівцем.

14

Олександр  Король дає автопортрет и портрет Ігоря Куделіна – гротескно. Автор висловився, глядач – задумався.

29

Ігорь Куделін поставив посеред залу намет. З нього стирчать жіночі ноги. Це принцеса. Вона наразі споглядає на себе у люстерко і знаходиться в процесі пологів. Народжується сама, вилуплюється зі апельсинової шкарлупи. Втім, на мить замислюється, а чи варто? Чи такий добрий світ? Чи буде їй у ньому комфортно? Поруч із наметом – розкидані фото принців… І вона має робити вибір. Ось така сувора реальність.

15

Трактовка чи сприйняття

Порція для роздумів. Втім, розшифрувати, дати точну картинку, зрозуміле трактування творчим вправам художників, що працюють у царині сучасного мистецтва – неможливо. Про сучасне мистецтво, як явище, дискутують усе XX століття, — каже знана мистецтвознавець пані Олена Годенко-Наконечна. З представниками класичного мистецтва – усе зрозуміло. Їх ніби можна «розкласти по поличках», побачити тенденції, культурні нашарування. А сучасне… Що це? Певне гетто? Закодоване, закрите, лише для обраних? Тут навіть слів замало, аби охарактеризувати цей напрямок, як поняття. Англійська мова дає слова modern и contemporary. Modern – це класичний модернізм. Мистецтво елітарне, рафіноване, яке починається з Поля Сезана та закінчується Джексоном Поллоком. Постмодернізм – коктейль елітарного та масового.  Далі – contemporary. Отже, тлумачити сучасне мистецтво – справа невдячна і безглузда.  Варто прийти, побачити і винести своє враження, зміст і настрій.

16

17

28

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

Похожие записи: