«Колиска для ненародженої дитини» - подарунок від метрів -Музей українського живопису

«Колиска для ненародженої дитини» — подарунок від метрів

У Музеї українського живопису добігає завершення виставка художньої емалі. Деякі роботи талановитих митців залишаться у колекції музею.

Це такий собі знак вдячності художників-емальєрів. Серед робіт-подарунків - унікальна інсталяція Олександра Бородая та Олександра Бабака - «Колиска Мистецька інсталяція, об’єкт ленд-арту, явище мистецтва довкілля - усі визначення вірні. Основу цієї композиції склали знайдені на горищі старі речі та елементи емалі. Саме з появою «Колиски» мистецтвознавці пов’язують початок історії  зародження мистецтва ленд-арту в Україні. Отже,   1989 рік село Великий Перевіз Полтавської області. Художник Олександр Бабак разом зі своїм колегою Олександром Бородаєм створюють інсталяцію під назвою "Колиска для ненародженої «Колиска» - це мистецький реквієм Чорнобильської катастрофи. Колиска для тих, хто не прийде у цій світ через людське недбальство, через помилку, через катастрофу. Ось він біль простих людей, біль чоловіка, батька, українця. Крик крізь мистецтво, крізь образність. Створений Олександром Бабаком та Олександром Бородаєм в кінці 1980- початку 1990-х років, цикл інсталяцій "Ритуальні споруди", а саме "Колиска для ненародженої дитини'', Тихе свято суму", "Час, який нас так довго чекав", "Шлях в co6i", став етапним для сучасного українського мистецтва. Старі побутові речі та уламки домашнього начиння, знайденого у Лейкові: дерев'яні колеса з воза, ткацький верстат, глиняний посуд... Поєднані в майже скульптурні композиії, вонивідбивають самий дух селянської культури. Збудовані за відомим принципом "обже труве" - вони вирізняються своєрідним ретро-поглядом, де образи "селянського дизайну" оберталася притчами про час, що минає, кінець патріархальної культури, історічні зсуви, що здані надавати побуту багатозначної символічністі. Цікаво, що «Колиска» створена в довкіллі чудово прижилася у класичному музеї. Твори «Колиска для ненародженої дитини» та «Вімана старої ткалі» були експоновані у Національному художньому музеї України, поруч із живописом та емалями художників. Таким чином було прокладено дорогу «іншому» мистецтву. Яке звучить по-своєму.

Похожие записи: