Графіка із зібрання Музею українського живопису -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

Графіка із зібрання Музею українського живопису

alt
Українська графіка ХХ ст. завжди була предметом зацікавлень численних дослідників мистецтва. Однак, для багатьох глядачів вона досі лишається незвіданою та незнаною як в сенсі сюжетно-тематичних ліній, так і в розумінні технічних аспектів виконання.

 

Саме тому Музей українського живопису (м.Дніпро)  відкрив виставку естампної графіки українських митців ХХ ст. на фондовому матеріалі. Камерний формат виставки, безумовно, не може повністю висвітлити мистецьку панораму означеної епохи. Проте конкретний експозиційний крок репрезентує творчість митців київської та дніпровської мистецьких шкіл, фокусує увагу безпосередньо на станковій та книжковій графіці, розкриває багатство естампних технік (офорт, лінорит, дереворит, літографія тощо).

Тематичний спектр експозиції є істинно широким.

Ранні етапи творчості народного художника УРСР Олександра Данченка представлені у переконливих офортних аркушах із серії «Визвольна війна українського народу проти польської шляхти у 1648 —1654 рр.» (1953—1955).

Данченко

Народний художник УРСР Михайло Дерегус звернувся до ілюстрування творів класиків української літератури ще у 1937 році. На початку 70-х років ХХ ст. у офортній техніці майстром блискуче були створені самобутні ілюстрації до поеми «Лісова пісня» Л. Українки.

DSC_4509

Дерегус-Михайло-Гордійович-(1904-1997)

Гордістю музейного зібрання можна вважати один із численних дереворитів народного художника УРСР Георгія Якутовича, що входить до серії ілюстрацій за мотивами повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1966).

Якутович-Г.-(1930-2000).-«Іван-та-Марічка-пасуть-худобу»-(ілюстрація-до-повісті-М

До експозиції виставки також увійшли 25 ліноритів заслуженого художника УРСР Георгія Малакова. Зокрема глядач має нагоду познайомитися з серіями майстра «Київ у грізний час» (1967), «Бенілюкс» (1960—1962), «Навколо Європи» (1961—1963), а також обраними аркушами з розділу книжкової графіки.

Малаков

Незважаючи на тогочасний панівний напрям соцреалізму, українські майстри повсякчас знаходили шляхи виявлення у власному мистецтві національних особливостей української культури, досить часто вдаючись до сміливих експериментів, пов’язаних із дослідженням авангардних практик загальноєвропейських художніх тенденцій.

У цьому контексті досить показовими стали унікальні кольорові лінорити народного художника України, митця-шістдесятника Олексія Фіщенка.

Фищенко

Графіка 70-80 рр. ХХ ст. у виставкових залах позначена іменем народного художника України Феодосія Гуменюка, а також презентована серією символічних композицій у виконанні митця широких тематичних та технічних спрямувань – Олександра Бородая.

Бородай

Мистецькі сторінки художників дніпровського краю досить часто ставали своєрідними нотатками діалогів з плинними ритмами буття.

У такий спосіб визначний український графік Марія Котляревська звернулася до пронизливих воєнних днів. Спогади втілилися у лінориті «Лихо війни» (1944).

Котляревська

Заслужений художник УРСР Микола Родзін виявив широту власного таланту у різноманітті офортних технік. Протягом 50-60-х рр. ХХ ст. майстер особливої уваги приділяв індустріальним краєвидам, буваючи на заводах та новобудовах країни, відтворюючи своєрідність промислового Дніпропетровська у власних творах.

Микола-Родзін.-Над-будівлями.-аркуш-із-серії-Комсомольські-будівництва-Дніпропетровщини.-1960

70-80-ті роки репрезентовані серіями літографій народного художника України Федора Клименка «Сюїта про дерево» (1972), «Сполох століття». Аркуш «Хіросіма» (1984).

Клименко

Врешті, прикладом графічних варіацій часів незалежності нашої держави може слугувати офортний аркуш із серії «Кентавромахія» заслуженого художника України В’ячеслава Данилова.

DSC_4491

0

DSC_4512

Похожие записи: