Гаряча емаль. Наступ на п’яти живопису. -Музей українського живопису

Вишукане й старовинне мистецтво гарячої емалі нині відроджується в Україні. Щоб відновити емальєрну школу і дати новий поштовх унікальному мистецькому напрямку, Музей українського живопису у травні відкрив майстерню художньої емалі. Тут затишно та комфортно. Працює піч та є усе приладдя задля творчого процесу.

Очолює столичну делегацію емальєрів Олександр Бородай. З ним його учні: Марія Луцик, Леся та Устим Федько, Анастасія Рябчук.

Олександр Бородай, - один з найвідоміших українських емальєрів. Його твори неодноразово представляли Україну в різних країнах Європи, у Канаді та США. Олександр Андрійович приємно вражений дніпропетровським підходом до справи. Каже - «з майстерні нікуди не хочеться і носа виказувати. Лише творити»!

Олександр Бородай

Техніка гарячої емалі виникла ще за часів Стародавнього Єгипту і застосовувалась для оздоблення ювелірних прикрас як імітація коштовного каміння. Згодом цікавинку «підхопили» у Стародавній Греції та Візантії, Київській Русі, французькому Ліможі доби Середньовіччя та в Західній Європі доби Модерну. Лише з початком ХХ ст. гаряча емаль розпочала свій поступ як станкова техніка.

Активно у техніці гарячої емалі працюють майстри у Києві, Львові тепер це мистецтво розвиватиметься у Дніпропетровську.

Запах фарби, колбочки, пензлі і задумані художники. Атмосфера утаємничена. Ще б пак, тут народжується диво. Художник-емальєр – він і філософ і дослідник. Який колір прийме фарба після випалу – загадка. Тому спочатку роблять проби.

Гарячу емаль завжди пов’язували з ювелірним або декоративно-прикладним мистецтвом. Втім, можливості цієї техніки значно більші. Емаль сьогодні конкурує з живописом, графікою, скульптурою, дизайном, фотографією. Це абсолютно новітнє, сучасне мистецтво. Різнобарвна палітра, фактура металів та сам малюнок – в результаті твори у техніці гарячої емалі виходять складні, філософські, подекуди навіть андеграундні.

Ірина Скосар