Дніпровський. Сучасний. Молодий. -Музей українського живопису

Дніпровський. Сучасний. Молодий.

alt
Музей українського живопису у Дніпрі – приклад успішного культурологічного проекту. Відкриття закладу, активна виставкова робота та прогресивний розвиток музею ще раз доводять, що навіть в умовах кризи та нестабільної політичної ситуації цілком реально реалізовувати мистецькі ініціативи, транслювати у суспільство унікальну культурологічну інформацію, заряджати енергією творчості.

Інформаційна довідка: 

У 2017 –  Музей українського живопису святкує 4 роки від для заснування. Сьогодні це сучасний креативний арт-майданчик, справжній епіцентр культурного життя Дніпра.

За  чотири роки роботи було експоновано більше сотні виставок та стільки ж івентів культурологічного спрямування 

У колекції: понад 5000 художніх творів, які  складають нині основу музейного зібрання. Це живопис, графіка та скульптура.

Більше 500 робіт становить колекція японської гравюри, — що стала основою та підставою створення окремого Музею японської гравюри.

Близько 300 творів налічує Музей художньої емалі.

Все починалося досить скромно. Кілька затишних залів, невелика колекція творів дніпровських художників. Далі – більше. Музей почав набирати оберти. Відкриття 2-го та 3-го виставкових поверхів, запуск майстерень, графічні та емальєрні, а згодом і скульптурні пленери. Перевтілення білямузейних територій під арт-зони – Музейний сад та Музейний простір (провулок), навіть освоєння даху музейного комплексу.

1

Сергій Бурбело, директор Музею українського живопису:

«Робота в Музеї для мене стала шансом, викликом, абсолютно новим випробуванням. Я художник за покликом серця і першою освітою,  архітектор за освітою другою. Управління установою культури потребує не лише мистецтвознавчих знань, а й системного мислення.  Це і комунікація з художниками, яких ми експонуємо, усі господарські питання, яких безліч. А ще чудова можливість реалізувати себе в архітекторському амплуа. Приємно, що саме мої проекти реконструкції Музейного простору (провулку, що з’єднує дві площі поруч з музеєм), Музейного саду, а також даху музейного комплексу були затверджені до втілення, і нині ці арт-острівці працюють у системі Музею».

Музей українського живопису має і власний PR департамент із прес-службою в особі  Ірини Скосар. В музей Ірина прийшла з журналістики, — за плечима близько 15 років роботи на телебаченні. (Новий канал, м. Київ), тому має чітке розуміння,  чого саме прагнуть журналісти, як зацікавити їх, як правильно та оперативно надати інформацію.

2

Ірина Скосар, прес-секретар музею українського живопису:

«Робота в музеї – це робота по інший бік барикади. Я прекрасно розумію, що, аби подія потрапила на шпальти газети, до інтернет-видання та на екран телебачення, вона має вражати: картинкою, інформаційним привідом, суттю. Працюючи випусковим редактором новинних проектів у національних ЗМІ, я досить часто власноруч «викидала» у сміття нецікаві анонси культурних подій, бо я не бачила, наприклад відкриття виставки навіть симпатичним «бантиком» у випуску. Тому прекрасно розумію: щоб забезпечити «явку» преси на події Музею, вони мають бути архіважливими, креативними, актуальними і головне ІНШИМИ! Тому наша стратегія  виставкового плану і культурних проектів кардинально вирізняється від «поведінки» інших музеїв. Так, ми працюємо за музейними стандартами, але в нашому варіанті поняття  МУЗЕЙ – це не тавро сумної порожньої будівлі, а вільний творчій простір, в якому творяться дива, народжується прекрасне».

Інформаційна довідка:

Музей  українського живопису – це музей, основа колекції якого представлена творами відомих художників дніпровської  школи,  що жили і творили у другій половині 20-століття.  І акцент на роботи місцевих авторів – не випадковість, а свідомий крок музейників, бо неймовірно важливо знати та берегти пам’ять про героїв своєї батьківщини. 

3

Другий и третій поверхи музею – експозиції, які постійно оновлюються. У залах виставляються відомі українські художники ( київської школи: Матвій Вайсберг, Владислав Шерешевський, Леонід Бернат, Валерій Шкарупа, Олексій Малих, скульптор Олексій Владіміров), знакові дніпровці – Станіслав Юшков, В’ячеслав Апет, Олександр Рєзнік, Анатолій Жежер, Олександр Самійленко та інші),  експонуються креативні проекти у рамках фестивалів емальєрного, графічного та сучасного мистецтва.

4

У 2016 музей приймав 100 творів з колекції Марії Примаченко. Виставка була дуже успішною. За період експонування її відвідали більше 4000 гостей.

5

Співробітництво з Харківським художнім музеєм дає новий поштовх цікавості дніпровців. У серпні  — відкрито виставку Голландських акварелей, а з жовтня по грудень тішитиме око відвідувачів – Альбрехт Дюрер, геній «Північного Відродження».

6

«Справжній діамант у нашому колективі — наша улюблена Людмила Тверська, мистецтвознавець, заслужений працівник культури та мистецтв України, — каже директор музею Сергій Бурбело. — Ми всі пишаємося цією жінкою. У 77 років – це активна, харизматична людина, яка  для всіх нас взірець. Досвід роботи пані Людмили Володимирівни на посаді керівника Дніпропетровського художнього музею для нас неймовірно цінний. У музеї вона займається науковою роботою. Ми радимося по всіх питаннях. Пройти в неї іспит на якість та цінність, — дорогого коштує.  За Тверською останнє слово у формуванні експозиції виставок, відборі робіт до колекції музею, а ще вона один з улюблених спікерів у журналістів, тому що на будь-яку тему має ґрунтовну відповідь».

32

Фонди  Музею – це унікальна скарбниця. Можемо похвалитися живописними колекціями Георгія Чернявського, Михайла Кокіна, Миколи Родзіна, Миколи Глущенко, Якова Калашника, Петра Магро, Віктора Матюшенка. А також Станіслава Юшкова, Олександра Немятого, Тараса Триндика, Олександра Резніка, Ататолія Жежера, Юрія Євдущенка, Сергія Алієва-Кавики.

8

Цікаво, що у наших фондах картини не заручники. Вільний доступ до них має кожен відвідувач. Музей українського живопису робить екскурсії до фонду. Групові чи індивідуальні. Для школярів, студентів, поціновувачів, тих, хто працює над науковими роботами в царині мистецтва. Адже коштовностями потрібно хизуватися, а не дозволяти припадати пилом від виставки до виставки. Екскурсії у фонди, як і по всіх експозиційних залах робить і Людмила Тверська і Володимир Маліков, провідний науковий співробітник музею.

9

Володимир Маліков до складу команди музею приєднався, коли залишив рідний дім у Горлівці. До її окупації працював у Горлівському художньому музеї екскурсоводом і дизайнером. Цей же функціонал на нього покладено і у нашому музеї. Володир Маліков  закоханий у мистецтво. Цю любов намагається передати усім хто потрапляє на його екскурсії. Його дуже люблять діти – практично усі шкільні екскурсії це його парафія.

10

Скільки робіт у фондах, де саме і як зберігаються, на якій поличці розташовані достеменно знає Олена Капшукова – Зберігач музейного зібрання. Зберігання живописних творів – досить тонка справа. І це покликання з яким потрібно народитися.  Цікаво, що зберігач – професія якої юридично пне існує, на зберігача ніде не вчать, а отримати таку професію можна лише працюючи у музеї. Музей – це певний айсберг – на поверхні видно лише певну частину. Фондова робота – ядро, основа музейного життя. Досить важлива правильно зберігати предмети мистецтва, вивчати їх.

LENA

«Чи може музей заробляти гроші? Мільйони? Чому ні? Можливо згодом.  Сучасні музеї цілком реально покривають частину власних витрат, отже й наш музей намагається «комерційно креативити». Людям завжди хочеться з виставки  мати напам’ять певну згадку, можливо емоцію — тому в нас є не тільки сувенірна продукція. Ми пропонуємо враження, власні мистецько-комерційні продукти: романтичні побачення, розважально-пізнавальні заходи, корпоративні івенти, незвичайні єкскурсії, квести, сучасні вистави. Також проводимо конференції, фестивалі та підтримуємо українських дизайнерів – славнозвісні дніпровські маркети. За цей сегмент відповідає чарівна Катерина Салій. В неї прекрасні організаторські здібності, творчий підхід та сучасне бізнес-бачення, — каже Сергій Бурбело.

11

Однією з «фішок» музею є наявність діючих майстерень

У музеї працюють два унікальні творчі осередки.  Майстерня художньої емалі – один з них.. Гаряча художня емаль — одна із найстародавніших технік декоративно-прикладного мистецтва. Нині відомі художники-фахівці відроджують самобутнє мистецтво у Дніпрі, створюючи оригінальні станкові роботи. Музей проводить симпозіуми емальєрів, запрошуючи провідних майстрів цього різновиду мистецтва у гості, художники отримують можливість творити.

Юшков

Поруч працює і Майстерня друкованої графіки «Пороги». Художники концентрують увагу глядачів на стародавньому мистецтві друкованої графіки. Усі види друку – високий, глибокий, плоский. Цілий спектр технічних можливостей для створення виразних та лаконічних графічних творів.

13

Результатом роботи – стали міжнародні фестивалі друкованої графіки та художньої емалі.

Музей японської гравюри

Музей українського живопису не замикається в одній площині. Коло наших інтересів різноманітне. Так любов до японського мистецтва вилилася у збирання японської графіки. Колекція потроху поповнювалася новими роботами впродовж 10 років і зараз налічує близько 500 художніх робіт відомих майстрів 18-19 століття. Образи акторів театру Кабукі, відчайдушні самураї, чарівні гейші, яскраве життя «Веселих кварталів», — нині дніпровське зібрання стало найбільшою колекцією кращих зразків японського мистецтва.

14

У вересні 2016 ми відкрили музей японської гравюри. Новостворений музей —  безмежний простір для наукових досліджень, що об’єднують фахівців, які вивчають проблематику Східного мистецтва. Художні витвори колекції —  це виключно оригінали!

15

Колекцією японської гравюри цікавляться інші музеї України. Так у серпні 2017 ми відправили «нашу Японію» на експонування  до Харківського художнього музею, у свою чергу Харків нам люб’язно запропонував 44 роботи голландських графіків, отже дніпряни отримали можливість  насолоджуватися оригінальними акварелями голландських майстрів 17-19 століть.

сударская

Опікується колекцією японської гравюри в музеї цілий східнознавець – Катерина Сударська. Катя володіє японською мовою, добре знається на японському мистецтві, проводить майстер-класи по оригамі та курує організацію вечорів Японського кіно.

Оновлена експозиція Музею українського живопису (нове приміщення)

30

До дня міста Музей українського живопису подарував нові музейні площі. Нове приміщення – стало місцем прописки основного фонду творчих робіт дніпровських художників, та Музею Японської гравюри.

Нові виставкові площі продемонструють багатство жанрово-тематичного спектру зібрання, доповнять перелік імен мистецьких персоналій ІІ пол. ХХ ст.

16

Класики дніпровської мистецької школи: Георгій Чернявський, Михайло Кокін, Микола Родзін, Анатолій Ткач, Віктор Матюшенко, Микола Боровський, Олександр Войцеховський, Володимир Жуган, Володимир Горбаченко, В’ячеслав Ховаєв, Володимир Ерліх, Роман Шустерман, Андрій Потапенко, Анатолій Костенко, Василь Філоненко, Федір Павленко, Ігор Єрмолов, Комунар Беркута, Петро Магро, Мойсей Козулін, Олександр Талєєв, Микола Кублік, Яків Калашник, Григорій Невечеря, Олександр Невечеря, Євген Бєліков, В’ячеслав Данілов, Марія Котляревська, Федір Клименко.

17

18

Музей українського живопису вдихнув життя у дах музейного комплексу. Відтепер Дніпро має новий арт-простір.

Музейну арт-терасу відкрито влітку і вона живе  власним активним життям. Кінопокази і вечірні пленери з живопису, для професіоналів і любителів малювати. Дні народження і тихі тематичні паті, паблік-токи і літературні вечірки.

19

Активна позиція і плідна робота Музею українського живопису у Дніпрі ще раз доводить, — можна бути корисним суспільству, місту, дарувати мистецькі проекти, які тішать поціновувачів мистецтва. Бути корисними дітям, давати їм культурологічну інформацію у зрозумілій для них подачі. Говорити про складне – просто і цікаво.

Похожие записи: