Божественна комедія Данте від Сальвадора. Мистецтвознавчий погляд. -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

Божественна комедія Данте від Сальвадора. Мистецтвознавчий погляд.

alt
В ілюстраціях до «Божественної комедії», створених силою неперевершеної фантазії, відбилася уся багатоманітність пластичної лексики Далі з її умовністю, вмінням скористатися новими художніми течіями. Вони, без сумніву, збагатили його мистецтво, змусили по-новому, по-Сальвадорівськи поглянути на літературну класику, наблизити її до сприйняття сучасною людиною.

Нинішня експозиція з одного боку продовжує демонстрацію робіт майстра у царині книжкової ілюстрації, з іншого – дає змогу більш повно представити усю своєрідність пластичної характеристики образів двох літературних шедеврів найвеличнішої книги усіх часів: «Сакральної Біблії» (ХІV – ХІІ ст. до н. е.) та славнозвісної «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі (1307 – 1321). Про історію створення ілюстрацій Далі до «Сакральної Біблії», про своєрідність графічної техніки літографії вже згадувалося у ряді музейних публікацій. Нинішній вернісаж знову дає багатий матеріал для знайомства з черговим шедевром художника.

Ілюструвати будь-яке літературне творіння завжди складно, оскільки його зміст, лексична будова «нав’язує» ілюстратору характер образотворчої пластики. Як свідчить історія мистецтва, далеко не кожному, навіть великому творцеві художніх прикладів, вдавалося осягнути літературний матеріал.

А ті книги, котрі береться ілюструвати Далі, не лише поєднують у собі сукупність мудрості, збереженої людством, але й змальовують образи та теми, які завжди будуть хвилювати поетів та художників. Ця особливість є найбільш наочною в ілюстраціях Далі до «Божественної комедії». Грандіозна робота, що налічує понад 100 аркушів акварелі та гуаші, була виконана у 50-х – 60-х роках ХХ століття до 700-річчя від дня народження Данте. Окрім унікальних навичок у роботі з даними імпровізаційними техніками, Далі показав власні художні можливості, які не можна здобути жодним досвідом – володіння творчою уявою великого майстра, його прагнення виправдати та гармонізувати світ. Ілюстрації присвячені трьом розділам поеми – Пеклу, Чистилищу та Раю. Образи, що населяють їх, збуджують уяву, переносять людину до незвіданої світобудови, бентежать її нервову систему вибагливими фантазіями. Тут відхід до інших світів відбувається повністю – культ природи поступається культові мрій, реальність змінюється уявою, і у той же час це поема про людину, яка, йдучи униз та знову підіймаючись сходами Всесвіту, очищується та здобуває цілковитого пізнання. Проблема, що стояла перед художником, була вкрай складною та неоднозначною. Через те Далі відкидає змістовну сторону зображення, віддаючи перевагу таємничій швидкоплинній реальності відчуттів. У цьому, на його думку, малярство є подібним до духовної автобіографії, що дозволяє глядачу знайти шлях до власного розуміння мистецького твору.

Тому простий переказ змісту комедії за допомогою ілюстрацій може цілком викривити сутність літературних образів, багату неоднозначність їхнього трактування.

DSC_4289

Спробуйте уявити собі Пекло, що має форму перевернутої воронки. Воно поділене на 9 кіл, у кожному із яких караються грішники, причому найтяжчі кола розміщені нижче від поверхні землі.

У своїй фатальній подорожі крізь потойбічне царство, Данте зустрічав усіх чудовиськ людського світу, над яким він піднісся за допомогою Вергілія (римського поета І століття до н.е., автора «Енеїди», який грав у подорожі Данте ту ж саму роль, що й Мінерва (римська богиня ) у мандрах Одіссея.

У пеклі міфологічні персонажі співіснують із дияволами з Біблії, стародавні герої караються поряд з історичними особистостями, сучасниками поета.

Міфологічні образи Харона, Міноса, Цербера, кентавра, Мінотавра, Люцифера перетворені на дияволів, що карають грішників. Богів та напівбогів античності, було демонізовано. Якою необхідно володіти уявою, аби визначити характерні риси величезної групи героїв, що проходять повз читача? І Далі знаходить кожному персонажу власне тлумачення. Його ілюстрації до «Божественної комедії», з сюрреалістичної точки зору, володіли загальною здатністю до зсуву нормальних умов часу та місця відносно до реальності. Відчувши ефект такого зсуву, глядач стає більш відкритим не стільки до прямолінійного та раціонального, скільки до значущого, або іншими словами, поетичного ефекту присутності.

Його поетичність закладена не стільки у самих формах, скільки у тому, як вони залучені до літературного простору поеми.

DSC_4288

Незалежність від форм природного світу дала можливість втілити ідею світу надприродного. Особливо наочно це виявляється у ілюстраціях до першої частини Комедії – «Пекла».

Слідом за Данте, художник за допомогою виразних засобів мистецтва, таких як малюнок, колорит, ритмічна побудова композиції, прагне передати авторську думку на кшталт того, що і найбільший гріх є водночас найбільшим неподобством, скам’янінням, нерухомістю, непритомністю свідомості.

І художник знаходить яскраву у своїй пластичній переконливості образотворчу лексику характеристики грішників, серед яких представники усіх верств італійського суспільства ХІІІ – ХІV століть. Невмолима справедливість має перемогти, відплативши по заслугах, незалежно від високого чи низького статусу грішників на землі. Папи у роботах Далі потрапляють до пекельної безодні, королі привселюдно каються у власних злодіяннях, міські тирани скрегочуть зубами у вогняних річках Пекла. За роботами Далі глядач тонко відчуває емоційну налаштованість персонажів Комедії, виражену особливо переконливо у живописному вирішенні ілюстрацій.

DSC_4319

Вже сучасники поета відзначали колористичний дар Данте, що підказав художнику хід колористичного вирішення його композицій, побудованих за принципом багатої розкадровки локальних барвистих плям, вирішеної відповідно до емоційної налаштованості літературних образів. Так, тема Пекла із його жахливими героями та трагічними подіями подано як неповторний тональний реєстр чорного та червоного. Цілковито по іншому лунає колористична будова «Чистилища» — другої частини «Божественної комедії», своєрідного предтечі небесного Раю. Підкреслюючи думки Данте, що це місце, де герої, і посеред них багато поетів, художників, музик, оплакують власну земну недосконалість, однак прагнуть виправдатися за власні гріхи і все ж таки потрапити до Раю. Для майстра Чистилище асоціюється з висотою та прозорістю блакитного неба, розмитого легкими хмарами, до якого лине людина, звільняючись від земного тяжіння. Однак ті, хто ще ходить по землі, купають власні ноги у свіжості та прохолоді трав’яного килиму, немов у купелі тілесного та духовного очищення.

DSC_4298

І, врешті, третя частина «Божественної комедії» — «Рай» — є найбільш поетичною, вибудованою на гармонії звуків та барв ланкою, і найбільш важкою для образного художнього освоєння тексту поеми. Однак, на думку відомих мистецтвознавців ХХ століття, саме у «Раю» Далі зумів передати із особливою переконливістю найдосконаліші уривки лірики Данте, і саме вони лишаються у пам’яті самі по собі, незалежно від змісту, алегорій та архітектоніки, як, наприклад, осяяні світлом райські краєвиди, місячна хмара – осяйна, густа, немов затверділа, що нагадує діамант. Звідси художник робить висновок: земна краса є не що інше, як один із проявів світла. І світло стає головною поетичною метафорою ілюстрацій до «Раю».

У залежності від прояву сили світла, Далі будує власну систему багатозначного тлумачення поезії Данте. Він наважився застосувати пластичну багатоступінчастість для її пояснення.

На думку автора ілюстрацій, світло, сяючи у безмежних просторах Всесвіту, допомагає сходженню Данте до глибин космосу, до палаючого світила, куди він прямує зі своєю коханою Беатріче. Вона є головною дійовою особою розділу «Рай», і саме тому стільки уваги приділяє Далі її образній характеристиці.

DSC_4457

Зображення Беатріче дає уявлення про двозначність сприйняття її образу. То вона земна красуня, то водночас постає втіленням святості та духовної досконалості. Подібне поетичне її сприйняття лунає й у ліриці Данте:

Година свят, яка в огнях сія,

Обнявши цятку, що мене скосила,

Уміщуваним вміщувана вся,

 

Помалу-малу сяєво гасила;

Коли ж все згасло, то любов мій зір

До Беатріче знову опустила.

 

Як ту хвалу, що ніс до цих я зір,

Зібрати всю в єдиній мовній лаві,

То нині замалий би вийшов збір.

 

Красу її збагнуть моїй уяві

Несила, й думаю, що осягнуть

її творець би тільки міг у славі.

 

Образотворчий талант Сальвадора Далі, його вражаюче уміння завжди знайти необхідну саме йому конкретну символіку, безумовно, варті подиву. Тяжіння до завуальованої пластичної образності приводять, у окремих випадках, до особливих стилістичних ефектів та викликають якщо не відчуття неясності, то певну ступінь недомовленості.

DSC_4442

Прийнята майстром образотворча форма піддається іноді двом або трьом тлумаченням, і хоча пряма сутність є зрозумілою, можливість паралельних розумінь все ж не зникає. Ця характерна особливість сюрреалістичного стилю допомогла художнику трактувати літературний шедевр Данте вкрай особистісно, підкреслити його багатозначність, створити власне уявлення про архітектоніку поеми. В ілюстраціях до «Божественної комедії», створених силою неперевершеної фантазії, відбилася уся багатоманітність пластичної лексики Далі з її умовністю, вмінням скористатися зовнішніми новими художніми течіями. Вони, без сумніву, збагатили його мистецтво, змусили по-новому, по-Сальвадорівськи поглянути на літературну класику, наблизити її до сприйняття сучасною людиною. Але понад усе, що бентежить наші почуття у ілюстраціях майстра, що змушує мимоволі вдивлятися у створені ним художні образи, погоджуватися чи сперечатися з автором, однак не лишатися байдужим – це власний неприборканий темперамент творця цього унікального твору мистецтва.

Людмила Тверська

мистецтвознавець

Заслужений працівник культури України

Похожие записи: