Анатолій Степанович Ткач -Музей українського живопису

Анатолій Степанович Ткач

alt
Анатолій Ткач належить до числа таких художників, мистецтво яких запам’ятовується власним загальним змістовним сенсом, чіткою пластичною і образною спрямованістю, про що свідчать твори з колекції, зібраної Музеєм українського живопису (м.Дніпро).

 

Вдивляючись в історичну перспективу художнього життя дніпровської організації, мимоволі звертаєш увагу на факт присутності у кожному часовому відрізку майстрів, на яких орієнтувалися інші художники. Вони ставали своєрідними художніми дороговказами свого покоління.

У 50-их – першій половині 70-их років ХХ століття це були Г. Г. Чернявський, М. О. Кокін, М. І. Родзін. У «семидесятників»«вісімдесятників» таким лідером став Анатолій Степанович Ткач (1939-2006).

Талановитий художник та непересічна особистість, він доволі швидко зумів зробити  професійно-художню та громадську кар’єру.

З 1972 року – постійний учасник обласних, республіканських та багатьох всесоюзних виставок. А. Ткача було обрано у 1974 році головою обласної організації Спілки художників України, якою він керував протягом 15-ти років. Зрештою, у 1979 році він стає одним із наймолодших заслужених діячів мистецтв України.

А. Ткач належить до числа таких художників, мистецтво яких запам’ятовується власним загальним змістовним сенсом, чіткою пластичною і образною спрямованістю, про що свідчать твори з колекції, зібраної  Музеєм українського живопису. Вона нараховує близько сотні живописних та графічних робіт, даючи наочне уявлення про широкий спектр тематичного та жанрового різноманіття творчих зацікавлень А. Ткача. І хоча значною мірою художник є майстром великих тематичних полотен, що посіли чільне місце в українському мистецтві свого часу, він також досить часто виступає як серйозний, вдумливий портретист із власним індивідуальним баченням образів, звертається до пейзажу та натюрморту, де розкривається поетичний склад душі художника. Ткач уникає ефектних композиційних побудов, його мотиви завжди прості та невибагливі.

Підтвердженням тому є твори із зібрання Музею українського живопису. Серед відомих тематичних композицій, над розробкою яких живописець працював у першій половині 1970-х років, чільне місце займає музейне полотно «Домна будується». Це один із перших варіантів картини  А. Ткача «Романтики дев’ятої» (1974), котра стала його істинним творчим успіхом.

Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-Ескіз-композиції-до-картини-«Романтики-9-ої»,-1974,-полотно,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) Ескіз композиції до картини «Романтики 9-ої», 1974, полотно, олія.

У суворій відповідності до традицій та досвіду українських художників середини ХХ століття, автор пройшов крізь тривалі етапи підбору матеріалу, розробку композиції та етюдну роботу. В музеї зберігаються декілька портретних малюнків будівельників доменної печі №9, що є найбільшою у Європі, начерки різноманітних варіантів композиційних розробок, замальовки живих сценок робочих буднів будівництва. Порівнюючи музейну версію роботи над композицією з її остаточним вирішенням, можна спостерігати, як йшов процес заглиблення образно-пластичного вирішення від свідомої репортажності та композиційної ескізності музейного полотна до прагнення зберегти живе враження від побаченого. Той же принцип – від натури до образу покладений в основу вирішення  виразної за композиційною пластикою картини «Двобій» (1975).

У персоналії Ткача із зібрання Музею українського живопису є невеликий живописний начерк майбутнього полотна, тема якого близька художникові, як сину робітничого, який з дитинства був знайомий з професією металургів. Він присвятив їхній праці свої найбільш значущі картини.

У колекції музею є ціла серія начерків, виконаних олівцем. Присвячені вони улюбленим героям художника – горновим та сталеливарникам найбільших металургійних заводів Дніпра та Кривого Рогу. Особливою композиційною експресією та образною виразністю вирізняється ескіз портрету горнового ДП-9 Л. І. Радченка.

У 80-90-х роках Ткач створює ряд насичених за глибиною психологічної драматургії творів, присвячених трагічним подіям Другої світової війни, серед яких особливо вирізняється триптих «Пам’ятаю» (1990). В Музеї українського живопису зберігаються два ескізних варіанти центральної його частини, виконані олійними фарбами. Прагнення передати конкретні життєві переживання подій війни, що закарбувалися у пам’яті дитинства, стають для художника відправним моментом пластичного висловлення, яке тяжіє до експресивної образності та емоційної змістовності. Перший ескіз лише окреслює те, що з’явилося перед уявним поглядом художника під час згадки про події тих років. Живописна лексика ескізу, що вирішена на розробці похмурих відтінків фіолетового кольору, дає змогу передати відчуття тривожного очікування, яке поглиблюється динамічною ламаністю композиційних ритмів.

Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-«Тривога»-Ескіз-композиції.-Із-триптиха-«Пам'ятаю»,-1990,-картон,-олія

У другому, більш завершеному ескізі, автор, зберігаючи композиційну схему, приділяє більшої уваги драматичному звучанню колориту.

Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-«Тривога».-Із-триптиха-«Пам'ятаю»,-1990,-полотно,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Тривога». Із триптиха «Пам’ятаю», 1990, полотно, олія.

Однак творчі пошуки живописця не завершуються документалізмом героїко-драматичних образів полотен, присвячених процесу змалювання праці гірників та історичним подіям.

Він може бути справжнім ліриком, особливо у вирішенні образів рідних та близьких людей, як, наприклад, в музейній картині «Тихий ранок» (1975), емоційна атмосфера якої буквально дихає спокоєм домашнього затишку. Або у серії портретів сина і, особливо, дружини художника, котру він охрестив своєю Музою. Творче завдання цих зображень – створення неодмінно «живого» натурного портрету, де образ набуває піднесеного поетичного ладу та ліричної змістовності. Іще більш вільним за живописною пластикою виступає художник у пейзажному жанрі та натюрморті.

Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-«Портрет-дружини-Лариси»,-1969,--папір,-пастель     Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-«Портрет-сина»,-1969,-полотно,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Портрет дружини Лариси», 1969,  папір, пастель

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Портрет сина», 1969, полотно, олія

В музеї представлені цілі серії пейзажів, що розкривають своєрідність природи Седнева – творчої дачі художників України – із його березовими гаями та весняними розливами річок, Криму – із мінливою красою морського узбережжя, улюбленого села Єгорине, де було проведено стільки плідних років художньої діяльності. Працюючи у цих жанрах, Ткач уникає ефектних композиційних побудов, його мотиви завжди прості та невибагливі, але багаті за живописною лексикою, привертаючи увагу, перш за все, тонким нюансуванням емоційного стану пейзажних образів, кольоровим багатством їхньої флори.

Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-«Седнів.-Розлив»,-1980-ті-рр.,-полотно-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Седнів. Розлив», 1980-ті рр., полотно олія.

Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-«Ранок»-(Гурзуф),-1987,-картон,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Ранок» (Гурзуф), 1987, картон, олія

Ткач-Анатолій-Степанович-(1939-2006)-Етюд-з-серії-«Єгоринські-мотиви»,-1980-ті-рр

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) Етюд з серії «Єгоринські мотиви», 1980-ті рр., картон, олія

Завершуючи оповідь, хочеться підкреслити, що персональна колекція живописних та графічних творів А. Ткача із зібрання Музею українського живопису, збагачуючи наше уявлення про творчу індивідуальність відомого живописця, робить значущий внесок у вивчення дніпровської художньої школи.

Людмила Тверська,

мистецтвознавець,

заслужений працівник культури України

5-«Вечір»,-1998,-полотно,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Вечір», 1998, полотно, олія

2--Старе-місто.-Етюд,-2000-і-рр

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) Старе місто. Етюд, 2000-і рр., картон, олія

3_Тихий-ранок,-1975,-полотно,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) Тихий ранок, 1975, полотно, олія.

1_«Натюрморт»,-1991,-картон,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Натюрморт», 1991, картон, олія

8-Жіночий-портрет,-полотно,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006), Жіночий портрет, полотно, олія

\6-Натюрморт-з-глечиком

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) Натюрморт з глечиком. Із серії «Єгоринські мотиви», 1992, полотно, олія

4-«Дощ»,-1982,-полотно,-олія

Ткач Анатолій Степанович (1939-2006) «Дощ», 1982, полотно, олія

Похожие записи: